Виховання християнських якостей дошкільнят

Організовуючи життя дітей в дошкільному закладі я виходжу з того, що морально-духовний розвиток дітей є основною сферою особистого зростання кожної дитини. Тому в групі створюю сприятливі умови для формування у вихованців моральної свідомості: знання моральних норм, моральних почуттів та моральної діяльності: вміння керуватися у своїй діяльності моральними нормами, співчувати і співрадітти, здійснювати вибори на користь добра, дотримуватися моральних нори, зіставляти з ними поведінку дітей та дорослих.

             

  На заняття, в повсякденному житті навчаю дітей бути уважними до дорослих, рідних, своїх товаришів. Вітатися, прощатися, вибачатися, дякувати за надану  допомогу та увагу, заохочую бажання поділитися, поступитися місцем, вживати слова «спасибі», «вибачте», «будь ласка».

              За допомогою різноманітних дидактичних ігор формую у дітей гуманні почуття, елементарні уявлення про доброту, чуйність, товариськість, уважність. Спонукаю до привітної взаємодії з однолітками, вдосконалюю форми ввічливого звертання до дорослих та однолітків.

               Формування морально-духовних цінностей пов’язане з ознайомленям дітей з навколишнім, спрямоване на усвідомлення дитиною себе “Я Сам» і того що їїї оточує.  Це охоплює всі сфери Базової програми. Основним засобом розвитку дітей є їх спілкування з дорослими. Формування в дітей засобів спілкування з близькими людьми – важливе виховне завдання, що розв’язується в процесі спільної з дорослими діяльності в повсякденному житті (це побут, прогулянки, ігри). Основа ознайомлення дітей з навколишнім і формування морально-духовних норм – це найближче оточення: дитина повинна знати своє ім’я та прізвище, імена мами та тата, дідуся, бабусі. Формую у дітей за допомогою бесід, спостережень, сюжетно-рольової гри «Сім’я» - уявлення про те, що в сім’ї всі піклуються про дитину: її годують, граються з нею, виконують її бажання. Таким чином діти поступово починають розуміти, що дорослі добрі, вони піклуються про дітей, із спільних із дорослими дій народжується звичка допомагати. Тому заохочую дітей до спільної діяльності з рідними: наприклад, знайтиі  подати потрібний предмет, допомогти мамі та татові, бабусі, дідусеві поспівчувати, пожаліти рідних, коли вони цього потребують. Позитивне ставлення до близьких проявляється у дітей певних формах етичного спілкування: діти вітаються, ввечері бажають «на добраніч», дякують, відкликаються на прохання близьких людей (скласти свої речі, іграшки).

                Дітям 5-го року життя притаманний потяг до спілкування з однолітками, тому я організовую ігрові ситуації, показую приклад ставлення до дитини, спонукаю дітей допомагати одне одному, виявляти співчуття, пояснюю що не можна штовхатися, голосно гратися, коли це заважає іншим, потрібно так поводитися, щоб навколишнім було приємно разом з дитиною.

               Спонукаю дітей свідомо співвідносити свою поведінку з поведінкою однолітків, оцінювати її, узгоджувати з іншими свої дії.

               Діти вже усвідомлюють коло своїх елементарних обов’язків, починають орієнтуватися в людських відносинах, розуміють ставлення до себе інших людей, співчувати, входячи у відносно стійкі ігрові дитячі об’єднання. Появляють знання і розуміння дотримання моральних норм поведінки в сім’ї та дитячому садку.