Майстер-клас «Взаємодія педагога та дітей в організації християнського виховання »

Мета: удосконалювання  роботи педагогів з християнського виховання  дошкільників та взаємодії між вихователями й  вихованцями.

 

Завдання: підняти рівень знань, професійну компетентність та майстерність вихователів щодо морально-духовного виховання дошкільників; розвивати вміння та навички обговорювати й узгоджувати  запропоновані питання та завдання; розвивати творчу активність учасників.

 

Формування духовності - це формування індивідуальної вираженості у системі мотивів особистості двох фундаментальних потреб: ідеальної — потреби в пізнанні й соціальної — потреби жити, діяти для інших. У свою чергу, духовність не слід ототожнювати з душевністю в загальноприйнятому розумінні цього слова, оскільки остання характеризується лише добрим ставленням особистості до людей, які її оточують, увагою, готовністю прийти на допомогу, розділити з ними радість і горе. З категорією духовності співвідноситься потреба пізнання світу, себе, сенсу та призначення свого життя. Людина духовна тією мірою настільки, наскільки вона замислюється над цими питаннями і намагається знайти на них відповідь.

Слід урахувати, що погляди на розвиток духовності в дошкільнят різняться у працях багатьох учених. Істина полягає у тому, що ставлячи завдання відродження духовності, маємо на увазі прагнення до найвищих гуманістичних ідеалів, правди, справедливості, добра; переважання в людині альтруїстичних мотивів, готовність поступитися власними інтересами заради інтересів інших (навіть тоді, коли цього ніхто не може оцінити), потребу безкорисливо робити добро і триматися якомога далі від зла. Ступінь розвиненості цих рис особистості свідчить про рівень її духовності.

Одними з перших, з ким дитина зустрічається та спілкується  в житті – це вихователі. Тому дуже важливо, щоби вихователь, також приділяв увагу у вихованні духовних та моральних якостей дітей.

 

Завдання 1. Робота з пам’яткою «Посіяти  в дитячих душах добро».

 

Прочитайте пам’ятку та скажіть, які поради, на вашу думку, головні та допомагають  у морально-духовному  вихованні дітей. Напроти порад, з якими ви згодні поставте знак «+», які не використовуєте поставте «-», а які здивували  знак «!». Або можливо у вас є особисті поради, якими ви могли б поділитися.

 

Пам’ятка для вихователів  «Посіяти  в дитячих душах добро»

1.     Радіти прояву уваги та чуйності дітей.

2.     Ласкаво та тільки за ім’ям звертатися до дітей.

3.     Не обговорювати  поступки в присутності сторонніх, щоб не викликати цим негативні почуття у інших дітей.

4.     Читати вірші, казки, оповідання на дану тему.

5.     Вчити з дітьми вірші про добро.

6.     Складати з дітьми казки про добро.

7.     Використовувати прислів’я та приказки про добро.

8.     Створювати ситуації, які б викликали бажання робити добрі вчинки та співчувати.

9.     Не принижувати дітей.

10.                        Після зауваження доторкнутись до дитини та  таким чином дати зрозуміти, що ви йому співчуваєте.

11.                        Розповідати батькам про добрі вчинки дітей.

12.                        Знайти сильні сторони у кожної дитини.

13.                        Приділяти більше уваги тим дітям, які не отримують її серед своїх однолітків.

14.                        Обговорювати з дітьми ситуації позитивного характеру, наприклад: «Як нам допоміг Сашко», «За що ми любимо своїх друзів», «Наші добрі вчинки».

15.                        Піклуватися про молодших .

16.                        Для зняття стресового стану дитини зробити куточок  усамітнення.

 

Завдання 2. «Складання плану етичної бесіди».

 

Однією з форм навчання та виховання дошкільників є етичні бесіди, які допомагають дітям засвоїти норми та правила  моральної поведінки. В ході бесіди вихователь не тільки ставить запитання для обговорення, але й шукає те головне, що стимулює дітей думати, висловлювати та доводити  свою точку зору.

Позитивне відношення дітей до бесіди досягається завдяки:

-         Постановки зрозумілих дітям та практично важливих для них питань, пов’язаних з повсякденним життям;

-         Подача матеріалу в образній формі, яка б викликала інтерес та увагу дошкільника;

-         Заохочування  активності дітей, їхньої спрямованості прийняти участь у бесіді.

Скласти план етичної бесіди на тему: «Потурбуємось ми про бабусю», «Скупий складає, а щедрий споживає».

Завдання 3. «Комплімент»

 

Основу комунікативної взаємодії дошкільників із дорослими та однолітками є потреба в доброму ставленні, увазі. Одним з таких форм є комплімент. Дуже важливо, щоб дитина чула компліменти від вихователів, батьків, одноліток.

Напишіть, як можна більше компліментів за наступними напрямками:

-         Зовнішність

-         Особисті якості

-         Ділові якості

Завдання 4. Змагання «Прислів’я та приказки про добро».

 

   Згадайте та назвіть прислів’я та приказки про добро.

·         Буде добре, як мине зле.

·         Будь добрим - бідним станеш.

·         Від добра ніхто не тікає.

·         Від добра, добра не шукають.

·         Все добре, що добре кінчається.

·         Добре чути далеко, а зле ще далі.

·         Добре ім'я краще багатства.

·         Добре роби - добре й буде.

·         Добре треба шукати, а зло саме прийде.

·         Доброго і корчма не зіпсує, а злого і церква не направить.

·         Доброму всюди добре.

·         Добро пушить, а лихо сушить.

·         Зі всіма добрий - собі лихий.

·         Кого добро нагріє, той дуріє.

·         Як не було добра змалку, то не буде до останку.

·         Світ не без добрих людей.

·         Там добре, де нас нема.

 

Завдання 5. Банк ідей «Чарівна лікарня».

 

Запропонувати педагогам уявити, що вони лікарі «чарівної лікарні», де лікують від різних захворювань, таких як: лінощі, заздрість, жадібність, злість та ін.. Педагоги придумують свій чарівний  рецепт з даної вади і рекомендації щодо того, як допомогти дітям позбутися її.

 

Завдання 6. «Торкнемося щастя».

 

Великими літерами написати на дошці слово ЩАСТЯ і попросити перелічити, яким буває щастя для кожного з них (наприклад: радісним, веселим, осяйним).

Потім увімкнути спокійну музику, попросити заплющити очі та уявити:  що ви торкаєтесь щастя. Візьміть собі його в руки. Роздивіться щастя з різних боків. Запам’ятайте  яке воно. Відкрийте очі та намалюйте портрет власного щастя й опишіть власні відчуття, пов’язані зі щастям. (з малюнків можна оформляти стенди «Коли ми торкаємося щастя», а також знайомити дітей і з іншими поняттями: радість, доброта, любов…).